Сценарій виховного заходу: Скажемо пожежам:"Ні!"

Мета:

Профорієнтаційна підготовка учнів:

1.     Розширити уявлення учнів про причини виникнення пожежі;

2.     спонукати учнів до виконання правил протипожежної безпеки;

3.     вчити передбачати наслідки своїх дій;

4.     формувати вміння та навички, які допоможуть уникнути небезпечних ситуацій вдома під час відсутності батьків;

5.     формувати у дітей почуття поваги, довіри до своєї держави та світогляд дбайливого господаря своєї країни;

6.     утверджувати у свідомості учнів загальнолюдські моральні цінності.

Обладнання: Предмети реквізиту до казки, тексти віршів та пісень.

Хід заходу

Учень:

Життя прекрасне – це всі знають,
а це відчуть вам помагають
сім`я, і школа, і держава,
А ще – вогню ми скажем: «Слава!»

Вчитель: Діти, чому у вірші сказано, що прекрасним наше життя роблять сім`я, школа, держава? Доведіть цю думку. (відповіді учнів)

Вчитель: А чому ми повинні сказати «Слава!» вогню? Чим він нам допомагає в житті? За що ми цінуємо вогонь? (відповіді учнів)

Вчитель: А тепер, послухавши уважно пісню, подумайте, чи повну оцінку ви дали вогню?(виконується пісня на мелодію російської народної пісні «У полі берізонька стояла»).

1.

Якщо раптом світло погасне,
свічку ми запалимо вчасно.
Так, вогню дякувать треба.
Так, він друг великий для тебе.

2.

На вогні готуємо їжу,
Уночі нам світить і гріє.
У морози великі
У печі гуде, як музика.

(відповіді учнів).

Вчитель: Так, вогонь ми можемо вважати своїм другом. Але бувають ситуації, коли вогонь може повести себе, як ворог, а не лише тоді, коли ми, дорослі або діти, неправильно себе з ним поводимо.

Давайте зараз подумаємо, яких же правил треба дотримуватися при поводженні з вогнем?

А допоможуть вам у цьому четверо лисенят.

Подивіться казку «Четверо лисенят» і подумайте, в яких випадках лисенята допустилися помилки у поводженні з вогнем?

Казка «Четверо лисенят»

Дійові особи: мама Лисиця, четверо лисенят, ведуча.

Місце дій: Лісова галявина. Під великим деревом – житло сім`ї лисиць. Мама Лисиця збірається на полювання.

Мама Лисиця. Діти, я йду у справах, а ви залишаєтеся вдома самі. Будь ласка, поводьте себе чемно, не бийтеся одне з одним, адже ви – сім`я. А найголовніше – не беріть до рук сірників.

(виходить)

Перше лисеня. Так, битися не будемо, ми ж сім`я, ми любимо одне одного. Ми пограємося, порозмовляємо і так дочекаємося мами.

Друге лисеня. А мені набридло вдома сидіти. Я мрію розпалити багаття у лісі. Це так романтично – сидіти біля вогню, дивитися, як іскри стрибають у різні боки. Ти вже пішов спати, а спалахи від вогнища все ще перебігають по деревах.

Перше лисеня. Ні, так не можна! Коли ти йдешь додому, багаття треба погасити – засипати землею, залити водою; інакше може згоріти весь ліс!

Третє лисеня. Мені нудно... А давайте ввімкнемо телевізор!

Четверте лисеня. А для мене ввімкнемо комп`ютер.

Друге лисеня. А я ввімкну магнітофон та послухаю свою улюблену пісню!

Третє лисеня. А я ввімкну ще електрочайник, бо хочу чаю.

Перше лисеня. Все одразу вмикати не можна, щоб не виникло пожежі. Ввімкнемо щось одне, наприклад, електрочайник, щоб випити разом чаю.

Всі лисенята. У-у-у-...

Четверте лисеня. Ой, я забув, що мій одяг ще мокрий від снігу ще відтоді, як ми гралися в сніжки. Допоможіть мені розвісити його над плитою, щоб швидше висохнув.

Перше лисеня. Ні, ми не будемо сушити одяг над плитою, бо можна знову ж таки наробити пожежі. Адже одяг може впасти на розпечену плиту та загорітися! Піду ввімкну електрочайник та приготую для всіх нас чай.

(виходить)

Четверте лисеня. Чому мама весь час твердить, що не треба брати сірники? Вони не важкі, підняти їх легко. Коштують вони недорого, завжди можна купити інші. Яка від них може бути загроза?

Третє лисеня. Давайте візьмемо кілька сірників! Їх багато, мама не помітить.

Всі лисенята (разом).  Давайте! Чудова думка! Як ти добре придумав! (беруть сірники, ховаються під ліжко і починають запалювати сірники).

Друге лисеня. Ой, я обпік собі кігтики! (кидає запалений сірник на килимок. Килимок загорівся, з`являються полум`я і дим).

Ведуча. Лисенята почали задихатися, кашляти під ліжком.

Всі лисенята (разом).  Ой, рятуйте! Ми боїмося! Нам важко дихати! (кашляють, ховаються подалі під ліжко).

Повертається мама Лисиця.

Мама Лисиця.  Що це? Дим? Вогонь? Пожежа! (дістає телефон, викликає пожежних).

Пожежа! Адреса – Лісова галявина, будинок лисиць!

Ведуча. Приїждають пожежники, виносять з будинку лисенят, гасять пожежу.

Четверте лисеня. Мамо, вибач, що не доглянув за меншими!

Мама Лисиця.  Чому всі заховалися під ліжко? Якщо почули запах диму або побачили вогонь, треба негайно вибігти із будинку і покликати дорослих або зателефонувати на номер 101.

Третє лисеня. І що, як я зателефоную? А хто ж приїде? Хто допоможе?

Мама Лисиця.  Ті, хто приборкує вогонь. Їх треба лише покликати, тобто зателефонувати на номер 101, і вони приїдуть на допомогу.

Четверте лисеня. А як їх звати?

Мама Лисиця.  Їх звати «пожежники», тобто ті, що гасять пожежу.

Друге лисеня. Мамо, ми ніколи не будемо брати сірники!

Третє лисеня. А номер телефону пожежників ми запам`ятали міцно-міцно!

Мама Лисиця.  А як телефонувати пожежникам?

Всі лисенята (хором).  Номер 101!

(лисенята співають пісню на мелодію пісні Шаїнського «Голубий вагон»).

1.

Сірники не можна брать у руки вам,
Бо пожежі можна наробить.
«Сірники,- ти думаєшь,- чудова гра!-
А навкруг уже усе горить!

Приспів:

Сірники, сірники –
Пам`ятай, пам`ятай,-
Сірники – то не гра,
Ти не забувай!
А якщо бачишь дим,
Сильний дим і вогонь,
«101», «101» -
Номер набирай!

2.

Ми вогню подякуєм за те, що він
Варить їжу, зігріває нас.
Він для нас як добрий і могутній джин,
І у темряві дороговказ.

Приспів.

3.

То ж давайте ми не будем забувать,
Що вогонь – і ворог нам, і друг.
Правила безпеки всім виконувать,
Щоб пожежі зникли всі навкруг!

Приспів.

Вчитель. Дякуємо лисенятам! І давайте поміркуємо: які правила протипожежної безпеки порушили лисенята? Яких помилок вони допустилися? (відповіді учнів).

Вчитель. А чи є у нас діти, які своєю поведінкою нагадують лисенят із казки? (відповіді учнів).

Вчитель. Як ви оціните вчинок лисенят, коли вони не послухалися мами? (відповіді учнів).

Вчитель. Так, діти, завжди треба слухатися батьків. Адже у будь-якій справі вам на допомогу прийдуть батьки, сім`я. Вони бажають вам лише кращого. Не залишать вас у біді і наша держава. Навіть на випадок пожежі держава подбала про вас, про свій народ. У державі є вищі навчальні заклади, де готують фахівців з пожежної справи. У кожноу районі по всій країні здійснюють пожежний нагляд люди, діяльність яких фінансує держава. Лише зателефонуйте, і ці люди – пожежники – прийдуть на допомогу: погасять пожежу, врятують з вогню людей, майно, лісові масиви. Бувають випадки, що пожежники навіть гинуть при виконанні своїх обов`язків.

То ж  давайте, діти, також будемо дбати про себе, про своє здоров`я і життя, своєї сім`ї, про майно своєї сім`ї і майно держави. Адже ви – громадани своєї держави, а чим багатша буде наша держава, тим краще життя буде у всіх нас.

Тому дуже важливо не порушувати правила протипожежної безпеки!

Будьте уважніші і до інших людей. Якщо ви будете йти по вулицях і побачите, як з вікон чужого будинку йде дим або блискає полум`я, ви зможете пройти повз нього з байдужістю? (відповіді учнів).

Вчитель. Як ви будете телефонувати до пожежної частини? (відповіді учнів).

Вчитель. Дякую вам. Я вірю в вас. Скажемо пожежам: «Ні!»